- підвечірній
- [п'ідвеич’і/рн'ій]
м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
підвечір — I п ідвечір підве/чора, ч. Те саме, що підвечір я. II підв ечір присл., рідко. У підвечір я … Український тлумачний словник
підвечірковий — а, е. Прикм. до підвечірок … Український тлумачний словник
підвечіркування — я, с. Дія за знач. підвечіркувати … Український тлумачний словник
підвечіркувати — ую, уєш, недок., розм. Їсти підвечірок … Український тлумачний словник
навідвечір — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
підвечір — прислівник незмінювана словникова одиниця рідко … Орфографічний словник української мови
підвечір'я — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
підвечіркувати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
підвечірній — прикметник … Орфографічний словник української мови
підвечірок — іменник чоловічого роду розм … Орфографічний словник української мови
попідвечіркувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови